потеруха
ПОТЕРУХА, и, ж., збірн., розм. Те саме, що потерть. Потеруха висипалась з цигарки на землю (Коцюб., II, 1955, 378); Гнат вийняв засмальцьований блокнотик, розгорнув його, з-поміж листочків посипалися крихти і тютюнова потеруха (Тют., Вир, 1964, 33); Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю.. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Кучер, Дорога.., 1958, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | потеруха | потерухи |
Родовий | потерухи | потерух |
Давальний | потерусі | потерухам |
Знахідний | потеруху | потерухи |
Орудний | потерухою | потерухами |
Місцевий | на/у потерусі | на/у потерухах |
Кличний | потерухо | потерухи |