потовщати
ПОТОВЩАТИ, аю, аєш. Док. до товщати. Помічає [Сафрон], що в начальства по скронях від горілки потовщали жили (Стельмах, II, 1962, 218); Здається, я не потовщав, але зміцнився, ходжу краще (Коцюб., III, 1956, 335); Як спорожнів, спустів я нині (Хоч і потовщав)! Як живу Одноманітно! (Рильський, Поеми, 1957, 37).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потовщаю | потовщаємо |
2 особа | потовщаєш | потовщаєте |
3 особа | потовщає | потовщають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потовщав | потовщали |
Жіночий рід | потовщала | |
Середній рід | потовщало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потовщаймо | |
2 особа | потовщай | потовщайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | потовщавши |