похмарніти
ПОХМАРНІТИ, іє, док. Те саме, що похмаритися. Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (Вас., І, 1959, 222); Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Кос., Новели, 1962, 170); Дівчина подивилася на вулицю, де вже біг, спотикаючись, Ясько, чоло її похмарніло (Чаб., Катюша, 1960, 20).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похмарнію | похмарніємо |
2 особа | похмарнієш | похмарнієте |
3 особа | похмарніє | похмарніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | похмарнів | похмарніли |
Жіночий рід | похмарніла | |
Середній рід | похмарніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | похмарніймо | |
2 особа | похмарній | похмарнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | похмарнівши |