похрестини
ПОХРЕСТИНИ, тин, мн., заст., розм. Святкування на другий день хрестин. Того таки дня Карпа й Мотрю покликав їх кум у шинок полоскати повивач після похрестин (Н.-Лев., II, 1956, 373); Знали ж бо його як.. чоловіка, який полюбляв, як то кажуть, не тільки хрестини, але й похрестини (Мельн., Коли кров.., 1960, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | похрестини | |
Родовий | похрестинин | |
Давальний | похрестинам | |
Знахідний | похрестини | |
Орудний | похрестинами | |
Місцевий | на/у похрестинах | |
Кличний | похрестини |