поцілувати
ПОЦІЛУВАТИ, ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до цілувати. Хустину вишивала, Вишиваючи, співала: «Хустиночко мережена, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує» (Шевч., І, 1963, 252); Катря вбігла. Обійняла Марусю, стиснула мене, поцілувала, сіла коло нас (Вовчок, І, 1955, 195); Я пригорнув її до своїх грудей і, схиляючись над нею, ..поцілував її в вуста (Коб., III, 1956, 244); Коли додому я прийду в годину радісно-побідну, я на коліна упаду і поцілую землю рідну (Сос., II, 1958, 249); * Образно. Сонце пригріло, поцілувало хлопця (Вас., II, 1959, 388).
@ Поцілувати замок (заст. у ломаку) - не заставши когось удома, піти ні з чим. - Приходимо до Христі - аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Мирний, III, 1954, 38); Поцілувати хрест див. хрест.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поцілую | поцілуємо |
2 особа | поцілуєш | поцілуєте |
3 особа | поцілує | поцілують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поцілував | поцілували |
Жіночий рід | поцілувала | |
Середній рід | поцілувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поцілуймо | |
2 особа | поцілуй | поцілуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поцілувавши |