почапати
ПОЧАПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти, не твердо ступаючи. Четвертий день був дуже сонячний, веселий. І Зінько мов побадьорішав: сам, не держачись навіть, почапав по хаті і вийшов на призьбу (Гр., II, 1963, 488); У палітурні я віддав батькові Паньків сундучок, він почапав на своїх обрубках швидко і зник за ворітьми (Перв., Невигадане життя, 1958, 23); - Спить, - сказав старий і вже певнішим кроком почапав до дверей (Вільде, Троянди.., 1961, 294).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почапаю | почапаємо |
2 особа | почапаєш | почапаєте |
3 особа | почапає | почапають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почапав | почапали |
Жіночий рід | почапала | |
Середній рід | почапало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почапаймо | |
2 особа | почапай | почапайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почапавши |