почванитися
ПОЧВАНИТИСЯ, нюся, нишся, док. 1. Док. до чванитися. Батько хотів почванитися перед сусідами сином і почав його зачіпать (Н.-Лев., І, 1956, 461); Антосьо любив почванитись і де треба було на своєму поставити (Свидн., Люборацькі, 1955, 161).
2. Чванитися якийсь час. Писар заїхав у хмари, думаючи почванитись трохи перед матір'ю (Н.-Лев., І, 1956, 105).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почванюся | почванимося |
2 особа | почванишся | почванитеся |
3 особа | почваниться | почваняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почванився | почванилися |
Жіночий рід | почванилася | |
Середній рід | почванилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почваньмося | |
2 особа | почванься | почваньтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почванившись |