пошаткований
ПОШАТКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошаткувати. Виблискувала олією дрібно пошаткована капуста (Мик., II, 1957, 290); З них [конвейєрів] сиплеться й сиплеться.. дрібно пошаткована зелена маса (Руд., Остання шабля, 1959, 476); Я тільки побачив, як блиснули шаблі,.. і закрив голову руками.. Пошаткованого вкинули мене денікінці в домовину, ще й віком накрили (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 77).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пошаткований | пошаткована | пошатковане | пошатковані |
Родовий | пошаткованого | пошаткованої | пошаткованого | пошаткованих |
Давальний | пошаткованому | пошаткованій | пошаткованому | пошаткованим |
Знахідний | пошаткований, пошаткованого | пошатковану | пошатковане | пошатковані, пошаткованих |
Орудний | пошаткованим | пошаткованою | пошаткованим | пошаткованими |
Місцевий | на/у пошаткованому, пошаткованім | на/у пошаткованій | на/у пошаткованому, пошаткованім | на/у пошаткованих |