пошикувати
ПОШИКУВАТИ1, ую, уєш, док., розм. Шикувати (див. шикувати1) якийсь час.
Пошикувати знаннями - похизуватися знаннями, з певним наміром виявляючи освіченість, ерудованість.
ПОШИКУВАТИ2 і ПОШИКОВАТИ, кую, куєш, док., перех., рідко. Те саме, що вишикувати. Іще ж не пошиковала старшина полків, іще не крикнув він [Сашко] «рушай», а вже полк Ніженський з табору й рушив ( П. Куліш, Вибр., 1969, 170).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошикую | пошикуємо |
2 особа | пошикуєш | пошикуєте |
3 особа | пошикує | пошикують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пошикував | пошикували |
Жіночий рід | пошикувала | |
Середній рід | пошикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пошикуймо | |
2 особа | пошикуй | пошикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пошикувавши |