пошкоджуваний
ПОШКОДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошкоджувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пошкоджуваний | пошкоджувана | пошкоджуване | пошкоджувані |
Родовий | пошкоджуваного | пошкоджуваної | пошкоджуваного | пошкоджуваних |
Давальний | пошкоджуваному | пошкоджуваній | пошкоджуваному | пошкоджуваним |
Знахідний | пошкоджуваний, пошкоджуваного | пошкоджувану | пошкоджуване | пошкоджувані, пошкоджуваних |
Орудний | пошкоджуваним | пошкоджуваною | пошкоджуваним | пошкоджуваними |
Місцевий | на/у пошкоджуваному, пошкоджуванім | на/у пошкоджуваній | на/у пошкоджуваному, пошкоджуванім | на/у пошкоджуваних |