поясниця
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поясниця | поясниці |
Родовий | поясниці | поясниць |
Давальний | поясниці | поясницям |
Знахідний | поясницю | поясниці |
Орудний | поясницею | поясницями |
Місцевий | на/у поясниці | на/у поясницях |
Кличний | пояснице | поясниці |
поперек
ПОПЕРЕК1, а, ч. Частина спини нижче пояса. Коли остання гілочка барвінку була встромлена в землю, вона розправила свій поперек і глянула навколо себе (Л. Янов., І, 1959, 407); Відпочивши трохи біля сина, Ольга відчула втому в усьому тілі; болів поперек (Хижняк, Д. Галицький, 1956, 37).
ПОПЕРЕК2. 1. присл. По ширині чого-небудь; протилежне вздовж. Високий берег був ніби поперерізуваний поперек узенькими западинами та ярами (Н.-Лев., III, 1956, 12).
2. присл., перен., розм. Проти чого-небудь, всупереч чому-небудь, наперекір.
3. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет або місце, по ширині якого спрямована дія або розташоване що-небудь. Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009); Поперек стежки лежало свіжозрубане дерево величезних розмірів (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поперек | попереки |
Родовий | попереку | попереків |
Давальний | поперекові, попереку | поперекам |
Знахідний | поперек | попереки |
Орудний | попереком | попереками |
Місцевий | на/у попереку | на/у попереках |
Кличний | попереку | попереки |