прабатьківщина
ПРАБАТЬКІВЩИНА, и, ж. Найдавніше місце поселення певного племені, народу або території поширення тієї чи іншої породи тварин, сорту рослин і т. ін. Прабатьківщиною стародавніх індоєвропейців на Сході (хеттів, аріїв та ін.) можуть бути райони, де найраніше відбулось одомашнювання коня і де було розвинене конярство (Наука.., 2, 1971, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прабатьківщина | прабатьківщини |
Родовий | прабатьківщини | прабатьківщин |
Давальний | прабатьківщині | прабатьківщинам |
Знахідний | прабатьківщину | прабатьківщини |
Орудний | прабатьківщиною | прабатьківщинами |
Місцевий | на/у прабатьківщині | на/у прабатьківщинах |
Кличний | прабатьківщино | прабатьківщини |