правдонька
ПРАВДОНЬКА, и, ж. Пестл. до правда 1-3. Маленька правдонька всі неправди переважить (Укр.. присл.., 1963, 165); Мовчить і гнеться, мов жива, В степу пожовклая трава; Не хоче правдоньки сказать (Шевч., II, 1963, 130); [Ївга:] Правда, Грицьку, твоя свята правдонька! Багато нашого брата на світі карається (Мирний, V, 1955, 252); Одного разу наймит перестрів свою господиню кохану та й сказав їй усю щиру правдоньку (Вовчок, І, 1955, 311): * Образно. На крилах правдоньки я баєчку пустив (Гл., Вибр., 1951, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | правдонька | правдоньки |
Родовий | правдоньки | правдоньок |
Давальний | правдоньці | правдонькам |
Знахідний | правдоньку | правдоньки |
Орудний | правдонькою | правдоньками |
Місцевий | на/у правдоньці | на/у правдоньках |
Кличний | правдонько | правдоньки |