правлячий
ПРАВЛЯЧИЙ, а, е. Який править, здійснює керівництво, стоїть при владі в державі. Перешкодою на шляху встановлення міцного миру, говорив він [В. І. Ленін], є імперіалістична, загарбницька політика правлячих класів капіталістичних країн (Біогр. Леніна, 1955, 258); Селянські погляди на справу панщини просто протилежні поглядам правлячих класів (Фр., VI, 1951, 274); Хто ж веде це Італію - правлячий Рим? (Тич., II, 1957, 286).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | правлячий | правляча | правляче | правлячі |
Родовий | правлячого | правлячої | правлячого | правлячих |
Давальний | правлячому | правлячій | правлячому | правлячим |
Знахідний | правлячий, правлячого | правлячу | правляче | правлячі, правлячих |
Орудний | правлячим | правлячою | правлячим | правлячими |
Місцевий | на/у правлячому, правлячім | на/у правлячій | на/у правлячому, правлячім | на/у правлячих |