правосудець
ПРАВОСУДЕЦЬ, дця, ч., розм. Справедливий суддя. Це наші правосудці так розсудили їх (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | правосудець | правосудці |
Родовий | правосудця | правосудців |
Давальний | правосудцеві, правосудцю | правосудцям |
Знахідний | правосудця | правосудців |
Орудний | правосудцем | правосудцями |
Місцевий | на/у правосудці, правосудцеві | на/у правосудцях |
Кличний | правосудцю | правосудці |