прадідний
ПРАДІДНИЙ, а, е. Те саме, що прадідівський. А люди щасливі, Брати мов зичливі, На прадідній ниві Працюють поспів [поспіль]... (Фр., X, 1954, 27); Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє, мов старий кінь, знайомий журавель над криницею (Козл., Сонце.., 1957, 45); За років прадідних, де нині круто здіймається у небо Аю-Даг, стояло місто (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 72); Ти не загинеш,Україно! І мова прадідна твоя, Що кожне слово в їй перлина, Не вмре повік (Черн., Поезії, 1959, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прадідний | прадідна | прадідне | прадідні |
Родовий | прадідного | прадідної | прадідного | прадідних |
Давальний | прадідному | прадідній | прадідному | прадідним |
Знахідний | прадідний, прадідного | прадідну | прадідне | прадідні, прадідних |
Орудний | прадідним | прадідною | прадідним | прадідними |
Місцевий | на/у прадідному, прадіднім | на/у прадідній | на/у прадідному, прадіднім | на/у прадідних |