празниковий
ПРАЗНИКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до празник 1. Оленка до Кочури збиратися давай. Внесла з комірки плаття голубе, празникове, керсет плисовий (Тесл., З книги життя, 1949, 125); Коли одного дня, одягшись у позичений в колеги, церковного вчителя, старенький сюртук, з празниковим виглядом виходив Малинка од батюшки по дорозі до панської економії, його аж геть за браму виряджала вся сім'я о. Якова (Вас., І, 1959, 136); Так уже в неї склалося життя. Будні перемішалися з святами, робота витиснула відпочинок. Вона навіть за празниковим столом ніколи не посиділа в спокої (Мушк., Чорний хліб, 1960, 99); // у знач. ім. празникове, вого, с. Те, що відбувається, влаштовується, надягається і т. ін. в свято. У вибійчаному [одязі] і в свято ходила [Мотря].. Біленькою хусткою зав'яжеться, та й шмарує... Ото буденне й празникове! (Мирний, II, 1954, 46).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | празниковий | празникова | празникове | празникові |
Родовий | празникового | празникової | празникового | празникових |
Давальний | празниковому | празниковій | празниковому | празниковим |
Знахідний | празниковий, празникового | празникову | празникове | празникові, празникових |
Орудний | празниковим | празниковою | празниковим | празниковими |
Місцевий | на/у празниковому, празниковім | на/у празниковій | на/у празниковому, празниковім | на/у празникових |