префект
ПРЕФЕКТ, а, ч. 1. У стародавньому Римі - особа, що обіймала військову, адміністративну або судову посаду. [Кай Летіцій (сухо ):] Руфіне, мої думки нікому не відомі, а ділом я закону не ламаю, та й іншому ламати не дозволю, ..поки я зовусь префектом римським (Л. Укр., II, 1951, 371); Найкращий з префектів, Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (Зеров, Вибр., 1966, 357).
2. У деяких капіталістичних країнах (зокрема у Франції) - урядовий чиновник, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці (департаменті). Генерал Батіс змушений був усунути Себастьяна із поста столичного префекта, аби заспокоїти громадськість... (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 110); Дуже велика була у Франції роль чиновників.. Префект департаменту, призначений міністром внутрішніх справ, міг скасувати всяке рішення муніципалітету (Нова іст., 1957, 58).
3. У деяких капіталістичних країнах - начальник міської поліції. [Бей (до Селіма ):] Подайте мені заяву на папері.. Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв'язання вашого питання (Сам., II, 1958, 195).
4. У дореволюційній Росії - інспектор духовної семінарії (з часів Петра І). Та й вибили, поповича Дрібними різками... «Бодай же ви погинули, Префекти з книжками.» (Щог., Поезії, 1958, 479).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | префект | префекти |
Родовий | префекта | префектів |
Давальний | префектові, префекту | префектам |
Знахідний | префекта | префектів |
Орудний | префектом | префектами |
Місцевий | на/у префекті, префектові | на/у префектах |
Кличний | префекте | префекти |