прецікавий
ПРЕЦІКАВИЙ, а, е, розм. Дуже цікавий. Орест не чував про Василюшку? Але ж це прецікава історія (Вільде, Сестри.., 1958, 319); Неосяжні українські простори були такі прекрасні, творені на них великі діла сповнені такого величезного змісту, люди такі інтересні і внутрішньо багаті, що мені здавалося - це ще не написані цілі прецікаві томи лежать круг мене, чекаючи на своїх творців (Довж., III, 1960, 148); - З Лукії Наркисівни й справді вийшов би прецікавий та превеселий столоначальник (Н.-Лев., IV, 1956, 341).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прецікавий | прецікава | прецікаве | прецікаві |
Родовий | прецікавого | прецікавої | прецікавого | прецікавих |
Давальний | прецікавому | прецікавій | прецікавому | прецікавим |
Знахідний | прецікавий, прецікавого | прецікаву | прецікаве | прецікаві, прецікавих |
Орудний | прецікавим | прецікавою | прецікавим | прецікавими |
Місцевий | на/у прецікавому, прецікавім | на/у прецікавій | на/у прецікавому, прецікавім | на/у прецікавих |