прибутний
ПРИБУТНИЙ, а, е, розм. Який піднявся від приливу дощів, під час повені і т. ін. (про воду річки, озера тощо). Контора управителя стоїть над великим ставом, який тільки весною трохи веселить прибутна вода, а потім знову плесо чорніє від масних стьоків цукроварні (Стельмах, II, 1962, 280); Вночі загуло з гір. Це була не та вода, що її ждуть заздалегідь напровесні паводкові комісії, тала, прибутна вода, що росте по міліметру (Гончар, Циклон, 1970. 186); Тої весни глибокі прибутні води невеличкої річечки Чорний Ташлик, що геть пересихала влітку під палючим промінням південного сонця, вийшли з берегів (Знання.., 9, 1971, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прибутний | прибутна | прибутне | прибутні |
Родовий | прибутного | прибутної | прибутного | прибутних |
Давальний | прибутному | прибутній | прибутному | прибутним |
Знахідний | прибутний, прибутного | прибутну | прибутне | прибутні, прибутних |
Орудний | прибутним | прибутною | прибутним | прибутними |
Місцевий | на/у прибутному, прибутнім | на/у прибутній | на/у прибутному, прибутнім | на/у прибутних |