привнесений
ПРИВНЕСЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привнести. Модернізм і консерватизм - явища не привнесені в релігію суб'єктивними побажаннями богословів, а об'єктивно властиві їй (Ком. Укр., 1. 1968, 29); // привнесено, безос. присудк. сл. Повість [Т. Шевченка «Художник»] не можна розглядати як автобіографію. Чимало тут привнесено художньою фантазією (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 339).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | привнесений | привнесена | привнесене | привнесені |
Родовий | привнесеного | привнесеної | привнесеного | привнесених |
Давальний | привнесеному | привнесеній | привнесеному | привнесеним |
Знахідний | привнесений, привнесеного | привнесену | привнесене | привнесені, привнесених |
Орудний | привнесеним | привнесеною | привнесеним | привнесеними |
Місцевий | на/у привнесеному, привнесенім | на/у привнесеній | на/у привнесеному, привнесенім | на/у привнесених |