пригаданий
ПРИГАДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригадати. Засилаю Вам пригадану мною напись [надпис] до малюнків «Енеїди» (Мирний, V, 1955, 417); // у знач. ім. пригадане, ного, с. Те, що пригадалося. До чого ж нині важка голова. Не встиг, видно, видатний хірург приспати пригаданого й передуманого протягом ночі (Шовк., Людина.., 1962, 222).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пригаданий | пригадана | пригадане | пригадані |
Родовий | пригаданого | пригаданої | пригаданого | пригаданих |
Давальний | пригаданому | пригаданій | пригаданому | пригаданим |
Знахідний | пригаданий, пригаданого | пригадану | пригадане | пригадані, пригаданих |
Орудний | пригаданим | пригаданою | пригаданим | пригаданими |
Місцевий | на/у пригаданому, пригаданім | на/у пригаданій | на/у пригаданому, пригаданім | на/у пригаданих |