пригашений
ПРИГАШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пригасити. Стара Текля збудила Юру рано, до схід сонця. В кутку ще горіла лампа - пригашена і накрита зеленим абажуром (Смолич, II, 1958, 39); Чоловік у білому попереднику й білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Янов., І, 1959, 362); Шуршання людської ходи в тумані.. тихне, пригашене враз сирою, як яма, імлою (Бажан, Роки, 1957, 192); Можливо, деякі люди здатні активізувати пригашені в процесі еволюції людства невідомі (або ще маловідомі ) здібності (Знання.., 6, 1967, 19); * У порівн. Осінні зорі ніби намагалися поховатись якнайдалі від холоду, такі були неясні, ніби пригашені (Собко, Нам спокій.., 1959, 38).
2. у знач. прикм., перен. Який стерся в пам'яті; забутий. Пісня давня, пригашена (Вас., Незібр. тв., 1941, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пригашений | пригашена | пригашене | пригашені |
Родовий | пригашеного | пригашеної | пригашеного | пригашених |
Давальний | пригашеному | пригашеній | пригашеному | пригашеним |
Знахідний | пригашений, пригашеного | пригашену | пригашене | пригашені, пригашених |
Орудний | пригашеним | пригашеною | пригашеним | пригашеними |
Місцевий | на/у пригашеному, пригашенім | на/у пригашеній | на/у пригашеному, пригашенім | на/у пригашених |