прикмічати
ПРИКМІЧАТИ, аю, аєш, недок., ПРИКМІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех., діал. Помічати. Він давно почав прикмічати, що син не поважає ні його, ні матері, ..цурається їх при людях (Н.-Лев., І, 1956, 189); Зовсім Хівря не хотіла їх [наймитів] призводити, так якось просто все розкаже й сама не прикмітить як (Григ., Вибр., 1959, 101); // Помітивши, запам'ятовувати; примічати. - Прикмічай же, моя мати, який сон присниться (Чуб., V, 1874, 720).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикмічаю | прикмічаємо |
2 особа | прикмічаєш | прикмічаєте |
3 особа | прикмічає | прикмічають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикмічатиму | прикмічатимемо |
2 особа | прикмічатимеш | прикмічатимете |
3 особа | прикмічатиме | прикмічатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикмічав | прикмічали |
Жіночий рід | прикмічала | |
Середній рід | прикмічало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикмічаймо | |
2 особа | прикмічай | прикмічайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прикмічаючи | |
Минулий час | прикмічавши |