прикрикувати
ПРИКРИКУВАТИ, ую, уєш, недок. Підвищувати голос, заохочуючи когось до чого-небудь, стримуючи від чогось, проганяючи і т. ін. Хазяйка вишиває і що-небудь розказує чоловікові.. Хазяїн прислуха мовчки й часто оглядається на наймита, прикрикує, пригрожує (Вовчок, І, 1955, 297).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикрикую | прикрикуємо |
2 особа | прикрикуєш | прикрикуєте |
3 особа | прикрикує | прикрикують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикрикуватиму | прикрикуватимемо |
2 особа | прикрикуватимеш | прикрикуватимете |
3 особа | прикрикуватиме | прикрикуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прикрикував | прикрикували |
Жіночий рід | прикрикувала | |
Середній рід | прикрикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прикрикуймо | |
2 особа | прикрикуй | прикрикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прикрикуючи | |
Минулий час | прикрикувавши |