прикроплений
ПРИКРОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикропити. Це, мабуть, була найпрекрасніша в світі квіточка [ромашка]: рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою, в білих ніжних прозорих пелюсточках голівкою, ще й зверху прикроплена дрібною, як вістря стальної голки, росичкою (Тют., Вир, 1964, 252); Він сидів поряд Шаблія, переодягнений в недорогий сірий костюм, ..увесь чистий, прикроплений духами (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 235).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прикроплений | прикроплена | прикроплене | прикроплені |
Родовий | прикропленого | прикропленої | прикропленого | прикроплених |
Давальний | прикропленому | прикропленій | прикропленому | прикропленим |
Знахідний | прикроплений, прикропленого | прикроплену | прикроплене | прикроплені, прикроплених |
Орудний | прикропленим | прикропленою | прикропленим | прикропленими |
Місцевий | на/у прикропленому, прикропленім | на/у прикропленій | на/у прикропленому, прикропленім | на/у прикроплених |