примутнілий
ПРИМУТНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до примутніти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примутнілий | примутніла | примутніле | примутнілі |
Родовий | примутнілого | примутнілої | примутнілого | примутнілих |
Давальний | примутнілому | примутнілій | примутнілому | примутнілим |
Знахідний | примутнілий, примутнілого | примутнілу | примутніле | примутнілі, примутнілих |
Орудний | примутнілим | примутнілою | примутнілим | примутнілими |
Місцевий | на/у примутнілому, примутнілім | на/у примутнілій | на/у примутнілому, примутнілім | на/у примутнілих |