примхливість
ПРИМХЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. примхливий. Йому чомусь раптом закортіло теж докорити Оксані за її безтурботність, примхливість (Баш, Гарячі почуття, 1948, 17); Реалістичність трактування того чи іншого мотиву у східнослов'янському образотворчому мистецтві поєднується з примхливістю загальної композиції речі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 348); Він просто думав про примхливість людської долі, як от, приміром, в оцього запального молодика з чорнявим чубчиком, котрому ледь-ледь не довелося сісти на нудні комендантські харчі (Ю. Бедзик, Полки... 1959, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | примхливість | примхливості |
Родовий | примхливості, примхливости | примхливостей |
Давальний | примхливості | примхливостям |
Знахідний | примхливість | примхливості |
Орудний | примхливістю | примхливостями |
Місцевий | на/у примхливості | на/у примхливостях |
Кличний | примхливосте | примхливості |