примхуватий
ПРИМХУВАТИЙ, а, е, зах. Примхливий. - Я не знаю, я б її [Аглаю-Феліцітас] не брала, бувши хлопцем. Кажуть, примхувата (Коб., III, 1956, 387); Серед дітей одиначок є два типи: один - меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина.., другий - жвава, весела, властолюбива [владолюбна], примхувата, що похожа на реп'ях, що.. чіпляється за кожного, хто йде, хто минає (Григ., Вибр., 1959, 427); - У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат, що з причин грошевих або, може, й моральних мають впасти в «чорну меланхолію» (Хотк., І, 1966, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | примхуватий | примхувата | примхувате | примхуваті |
Родовий | примхуватого | примхуватої | примхуватого | примхуватих |
Давальний | примхуватому | примхуватій | примхуватому | примхуватим |
Знахідний | примхуватий, примхуватого | примхувату | примхувате | примхуваті, примхуватих |
Орудний | примхуватим | примхуватою | примхуватим | примхуватими |
Місцевий | на/у примхуватому, примхуватім | на/у примхуватій | на/у примхуватому, примхуватім | на/у примхуватих |