принагідний
ПРИНАГІДНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється у зв'язку з нагодою. Про те, що заповідає титул [назва оповідання] у оповіданню, крім одної принагідної згадки, зовсім нема мови (Фр., XVI, 1955, 358); В ряді.. статей [І. Франка] зустрічається багато його принагідних висловлювань про російську літературу (Рад. літ-во, 5, 1958, 111); - Прохання за винахідника Ігнатьєва саме і привело вас до мене? - люб'язно запитав Малахов. - Ні.. Це так, принагідна справа. Найголовнішого я ще не сказав (Собко, Справа.., 1959, 136); // Відповідний до нагоди, ситуації. Тітка Антоніна посіяла молодих зерном і, хрестячись, шепотіла принагідні стародавні добрі слова (Довж., І, 1958, 336); Увійдуть друзі... Сядуть до столів.. - почнеться свято з урочистих слів і пролунають тости принагідні... (Голов., Поезії, 1955, 55).
2. Який трапляється іноді, час від часу, при нагоді; випадковий. Вони [водовози] обслуговували дальні райони міста, беручи по чотири сотики [копійки] за відро від постійних клієнтів і п'ять, а то й шість - від принагідних покупців (Вільде, Сестри.., 1958, 517); Для того, щоб уявити в різних обставинах саме дану людину, потрібне, як кажуть художники, вивчення натури, потрібні не принагідні, а цілеспрямовані спостереження над людиною (Вітч., 1, 1962, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | принагідний | принагідна | принагідне | принагідні |
Родовий | принагідного | принагідної | принагідного | принагідних |
Давальний | принагідному | принагідній | принагідному | принагідним |
Знахідний | принагідний, принагідного | принагідну | принагідне | принагідні, принагідних |
Орудний | принагідним | принагідною | принагідним | принагідними |
Місцевий | на/у принагідному, принагіднім | на/у принагідній | на/у принагідному, принагіднім | на/у принагідних |