принадливість
ПРИНАДЛИВІСТЬ, вості, ж., рідко. Властивість за знач. принадливий. Проза Сенченка має незбагненну принадливість - раз занурившись у її стихію, годі й думати визволитися з-під впливу чар цих слів, образів, почувань (Вітч., 2, 1971, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | принадливість | принадливості |
Родовий | принадливості, принадливости | принадливостей |
Давальний | принадливості | принадливостям |
Знахідний | принадливість | принадливості |
Орудний | принадливістю | принадливостями |
Місцевий | на/у принадливості | на/у принадливостях |
Кличний | принадливосте | принадливості |