приндитися
ПРИНДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., фам. 1. Виявляти пиху, гордощі; бундючитися. Він коли не з огидою, так з великою неохотою.. почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться!.. (Л. Янов., І, 1959, 43); - Це був маленький конторник, але носа задирав так високо, що робітники навіть не ображались на його зневагу, а тільки сміялись. Приндиться, як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (Панч, Синів.., 1959, 82).
2. Триматися по-молодецькому; бадьоритися, козиритися. - Ти що ж оце? Мене як квочку курчатами обсадив, а сам тут півником приндишся біля молодесеньких! (Баш, На.. дорозі, 1967, 195); - Не хорохорся, Степане. Не та в тебе ситуація. Можна сказати, одною ногою в могилі стоїш, а приндишся (Цюпа, Краяни, 1971, 386).
3. Сердитися. Уляна неприязно мовчала, приндилася (Горд., І, 1959, 156); - Ніяк не вговтаю татуся. Лементує, приндиться, а спитати б чого? Бач, спалила його старий костюм (Логв., Давні рани, 1961, 154).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | принджуся | приндимося |
2 особа | приндишся | приндитеся |
3 особа | приндиться | приндяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приндитимуся | приндитимемося |
2 особа | приндитимешся | приндитиметеся |
3 особа | приндитиметься | приндитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приндився | приндилися |
Жіночий рід | приндилася | |
Середній рід | приндилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приндьмося | |
2 особа | приндься | приндьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приндячись | |
Минулий час | приндившись |