припарювати
ПРИПАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПАРИТИ, рю, риш, док. 1. перех. Прикладати що-небудь гаряче, перев. вогке з лікувальною метою. А все то жінка! Як візьме коло його [дитини] панькати, тупцяти, як візьме припарювати, та виливати, та облизувати, то, дивись, вже моя дитина й очуняє! (Н.-Лев., І, 1956, 120).
2. неперех. Припікати при підвищеній вологості повітря (про сонце). Припарювало сонце, рослина мліла (Горд., II, 1959, 59); // безос. - Буде дощ, онучко. Кості мені ломить та ще й припарює з самого ранку дуже (Збан., Старший брат, 1952, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припарюю | припарюємо |
2 особа | припарюєш | припарюєте |
3 особа | припарює | припарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припарюватиму | припарюватимемо |
2 особа | припарюватимеш | припарюватимете |
3 особа | припарюватиме | припарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | припарював | припарювали |
Жіночий рід | припарювала | |
Середній рід | припарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припарюймо | |
2 особа | припарюй | припарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | припарюючи | |
Минулий час | припарювавши |