приперізувати
ПРИПЕРІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЕЗАТИ, ежу, ежеш, док., перех. 1. Підперізуючись, закріплювати що-небудь за поясом. Виросла коса до пояса, ні розплести, ні розчесати; прийде ми ся приперезати (Сл. Гр.); Спав собі [Кузьма] всеньку ніч, приперезавши до себе «ружжо», щоб ніхто не вкрав (Тют., Вир, 1964, 300); // до чого, у сполуч. із сл. себе. Прикріплюватися до предмета, обкрутивши себе в поясі разом з ним ланцюгом, ременем і т. ін. Він згадав, як бувало, примоцувавши до ніг «кігті» й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротв (Перв., Невигадане життя, 1958, 233).
2. Одягати що-небудь, обгортаючи стан і закріплюючи кінці на поясі. А я фартух припережу. Нажну копу ще й полежу (Укр.. пісні.., II, 1955, 341).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приперізую | приперізуємо |
2 особа | приперізуєш | приперізуєте |
3 особа | приперізує | приперізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приперізуватиму | приперізуватимемо |
2 особа | приперізуватимеш | приперізуватимете |
3 особа | приперізуватиме | приперізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | приперізував | приперізували |
Жіночий рід | приперізувала | |
Середній рід | приперізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приперізуймо | |
2 особа | приперізуй | приперізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приперізуючи | |
Минулий час | приперізувавши |