приписуваний
ПРИПИСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до приписувати. Пушкін добре знав названі вже вище збірки пісень, уважно і критично читав «Историю руссов», помилково приписувану архієпископу Георгієві Кониському (Рильський, III, 1956, 185); Назва рослини [любистку лікарського] зв'язана з приписуваною їй властивістю причаровувати молодих людей (Лікар. рослини.., 1958, 168).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | приписуваний | приписувана | приписуване | приписувані |
Родовий | приписуваного | приписуваної | приписуваного | приписуваних |
Давальний | приписуваному | приписуваній | приписуваному | приписуваним |
Знахідний | приписуваний, приписуваного | приписувану | приписуване | приписувані, приписуваних |
Орудний | приписуваним | приписуваною | приписуваним | приписуваними |
Місцевий | на/у приписуваному, приписуванім | на/у приписуваній | на/у приписуваному, приписуванім | на/у приписуваних |