припочивати
ПРИПОЧИВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИПОЧИТИ, ину, инеш, док., діал. Відпочивати. Але те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав, віддихувався (Март., Тв., 1954, 459); Домніка припочила трохи, а відтак вступила в сіни (Коб., II, 1956, 125); Вся сім'я Староміських зараз позасідала до верстатиків.. Всі сиділи, не розгинаючи спини, не досипляючи ночей, ледво [ледве] встигаючи припочити кілька хвилин під час обіду, полуденку і вечері (Фр., III, 1950, 60).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припочиваю | припочиваємо |
2 особа | припочиваєш | припочиваєте |
3 особа | припочиває | припочивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припочиватиму | припочиватимемо |
2 особа | припочиватимеш | припочиватимете |
3 особа | припочиватиме | припочиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | припочивав | припочивали |
Жіночий рід | припочивала | |
Середній рід | припочивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | припочиваймо | |
2 особа | припочивай | припочивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | припочиваючи | |
Минулий час | припочивавши |