прираховувати
ПРИРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Рахуючи, додавати до чогось.
2. Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь. В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа. Незважаючи на те що її вважали за мужицький університет, офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчи (Зас., IV, 1960, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прираховую | прираховуємо |
2 особа | прираховуєш | прираховуєте |
3 особа | прираховує | прираховують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прираховуватиму | прираховуватимемо |
2 особа | прираховуватимеш | прираховуватимете |
3 особа | прираховуватиме | прираховуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прираховував | прираховували |
Жіночий рід | прираховувала | |
Середній рід | прираховувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прираховуймо | |
2 особа | прираховуй | прираховуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прираховуючи | |
Минулий час | прираховувавши |