прираяти
ПРИРАЯТИ, аю, аєш, док., перех., з інфін., розм. Те саме, що порадити. [Химка:] Краще прираємо матері продати свою хату та до нас перейти жити (Мирний, V, 1955, 247); Далі Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми. - Порадимо, - каже тая, - не сумуй! - і прираяли пить оцет натще (Свидн., Люборацькі, 1955, 66); А оце був поїхав [тато] на заробітки в Одесу, і там йому посміхнулася доля: добрі люди прираяли переселитись в оті Херсонські степи (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 19).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прираю | прираємо |
2 особа | прираєш | прираєте |
3 особа | прирає | прирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прираяв | прираяли |
Жіночий рід | прираяла | |
Середній рід | прираяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прираймо | |
2 особа | прирай | прирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прираявши |