притулисько
ПРИТУЛИСЬКО, а, с., діал. Притулок. Що далі, то все більше каміння.., вищі сосни, дикіші хащі. Ведмежі житла, лисячі нори, вовчі притулиська (Хотк., II, 1966, 317); Щораз більше набирав [Забейко] переконання в тому, що мала [дівчина] з якихось причин втратила дах над головою і тепер шукає собі притулиська на ніч (Вільде, На порозі, 1955, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | притулисько | притулиська |
Родовий | притулиська | притулиськ |
Давальний | притулиськові, притулиську | притулиськам |
Знахідний | притулисько | притулиська |
Орудний | притулиськом | притулиськами |
Місцевий | на/у притулиську | на/у притулиськах |
Кличний | притулисько | притулиська |