притягнений
ПРИТЯГНЕНИЙ, ПРИТЯГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притягнути, притягти. - Дозвольте, - запротестувала Оксана Сергіївна, сідаючи на лаву, притягнену, певно, з парку, - куди ж вам поспішати на ніч? (Ю. Янов., II, 1954, 69); Я приступив, мов притягнений таємною силою, до білих штахет і задивився через хвилю в сад Обринських (Коб., III, 1956, 77); Зліквідувавши свою мізерію, він подався до Борислава, притягнений загальною тоді гарячкою нафтовою (Фр., VIII, 1952, 412); - Прошу, громадянине, - ще раз сказав Широков. - Попереджаю, в разі опору, будете притягнені до відповідальності за непідкорення діям влади (Собко, Справа.., 1959, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | притягнений | притягнена | притягнене | притягнені |
Родовий | притягненого | притягненої | притягненого | притягнених |
Давальний | притягненому | притягненій | притягненому | притягненим |
Знахідний | притягнений, притягненого | притягнену | притягнене | притягнені, притягнених |
Орудний | притягненим | притягненою | притягненим | притягненими |
Місцевий | на/у притягненому, притягненім | на/у притягненій | на/у притягненому, притягненім | на/у притягнених |