прихитрятися
ПРИХИТРЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко ПРИХИТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИХИТРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм . 1. Уміти зробити щось, досягти чого-небудь, незважаючи на труднощі, перешкоди і т. ін. Коли пан помер, Балтиз прихитрився купити його маєток за півціни по закладній з торгів (Збірник про Кроп., 1955, 250); Марко прихитрився, полазивши біля автобуса, намочити кілька паличок у бензині, й тепер можна було розводити вогнище (Трубл., Мандрівники, 1938, 49); Як прихитрився Друзь зацікавити її своєю незграбною особою? (Шовк., Людина.., 1962, 41); * Образно. Гострі сніжинки кололи обличчя, вітер кружляв і все прихитрявся сипонути у вічі (Жур., Звич. турботи, 1960, 203); // Додумуватися до чого-небудь, вигадувати щось. Його скрутили реміняччям, звели на ноги, він легко розтурив самими плечима всіх, як тільки став на ноги, тоді візантійці прихитрилися прив'язати його до двох довгих дубців (Загреб., Диво, 1968, 287).
2. рідко . Удавати з себе кого-небудь, прикидатися кимсь. Довірливі дівчата стали, не вміють хлопця вивірить - щиро він кохає чи прихитрюється (Горд., Дівчина.., 1954, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихитряюся | прихитряємося |
2 особа | прихитряєшся | прихитряєтеся |
3 особа | прихитряється | прихитряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихитрятимуся | прихитрятимемося |
2 особа | прихитрятимешся | прихитрятиметеся |
3 особа | прихитрятиметься | прихитрятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прихитрявся | прихитрялися |
Жіночий рід | прихитрялася | |
Середній рід | прихитрялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прихитряймося | |
2 особа | прихитряйся | прихитряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прихитряючись | |
Минулий час | прихитрявшись |