прихідцями
прихідець
ПРИХІДЕЦЬ, рідко ПРИХОДЕЦЬ, дця, ч., розм. 1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір'ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (Загреб., Шепіт, 1966, 29); - Здорові були! - сказав другий приходець (Довж., І, 1958, 229).
2. Прийшла, немісцева людина. Буржуазні історики і археологи .. прагнули і прагнуть принизити величезне історичне значення слов'ян, змальовуючи їх як пізніх прихідців у Європу (Іст. УРСР, І, 1953, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прихідець | прихідці |
Родовий | прихідця | прихідців |
Давальний | прихідцеві, прихідцю | прихідцям |
Знахідний | прихідця | прихідців |
Орудний | прихідцем | прихідцями |
Місцевий | на/у прихідці, прихідцеві | на/у прихідцях |
Кличний | прихідцю | прихідці |