провальний
ПРОВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в грунті). Орлик сердито заржав, ще й тупав копитом у землю. І за один раз - ямку вибив .. темну, провальну, що й сам із Котовським набік похилився (Тич., І, 1957, 274); Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (Наука.., 5, 1967, 44).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | провальний | провальна | провальне | провальні |
Родовий | провального | провальної | провального | провальних |
Давальний | провальному | провальній | провальному | провальним |
Знахідний | провальний, провального | провальну | провальне | провальні, провальних |
Орудний | провальним | провальною | провальним | провальними |
Місцевий | на/у провальному, провальнім | на/у провальній | на/у провальному, провальнім | на/у провальних |