проводжений
ПРОВОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провести 1. Спокійно, друже, спи, проводжений сльозами У темний склеп, у хатоньку малу... Вір, прийде слушний час, і вільними устами Тобі воздасть коханий люд хвалу! (Стар., Поет. тв., 1958, 155); Нарешті й гості пішли повз наші двері, проводжені господарями (Томч., Готель.., 1960, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проводжений | проводжена | проводжене | проводжені |
Родовий | проводженого | проводженої | проводженого | проводжених |
Давальний | проводженому | проводженій | проводженому | проводженим |
Знахідний | проводжений, проводженого | проводжену | проводжене | проводжені, проводжених |
Орудний | проводженим | проводженою | проводженим | проводженими |
Місцевий | на/у проводженому, проводженім | на/у проводженій | на/у проводженому, проводженім | на/у проводжених |