провірчувати
ПРОВІРЧУВАТИ і рідко ПРОВЕРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІТИ, верчу, вертиш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника. Арон провірчував дірки (Бойч., Молодість, 1949, 41); Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (Донч., V, 1957, 105).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провірчую | провірчуємо |
2 особа | провірчуєш | провірчуєте |
3 особа | провірчує | провірчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провірчуватиму | провірчуватимемо |
2 особа | провірчуватимеш | провірчуватимете |
3 особа | провірчуватиме | провірчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | провірчував | провірчували |
Жіночий рід | провірчувала | |
Середній рід | провірчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провірчуймо | |
2 особа | провірчуй | провірчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | провірчуючи | |
Минулий час | провірчувавши |