прогар
ПРОГАР, у, ч. 1. Дія за знач. прогоріти, прогоряти 1, 2. Висока температура, свинцева і газова корозія, змінні напруги - все це веде до прогару ущільнювальної поверхні (Знання.., 6, 1965, 26); Система датчиків, встановлених на стінках домен, не тільки попереджує про можливу аварію, але й точно визначає місце прогару кладки (Роб. газ., 26.I 1973, 3).
2. Прогоріле місце в чому-небудь.
3. перен., розм. Невдача, неуспіх у якій-небудь справі, пов'язаній з підприємництвом. - Діла... Хоч що-небудь із грошей привіз? - Де там! З себе продав [Савка] усе, щоб якось додому добратись. Повний прогар! (Мокр., Слід.., 1969, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прогар | прогари |
Родовий | прогару | прогарів |
Давальний | прогарові, прогару | прогарам |
Знахідний | прогар | прогари |
Орудний | прогаром | прогарами |
Місцевий | на/у прогарі | на/у прогарах |
Кличний | прогаре | прогари |