прогаяний
ПРОГАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогаяти. Вона поспішала надолужити раніше в безділлі прогаяні дні (Ряб., Золототисячник, 1948, 193); Якщо прогаяний на все це час не надолужити, то депо дуже легко може опинитися в прориві (Сенч., Опов., 1959, 153); // у знач. прикм. Розуміли [комсомольці] - кожна прогаяна хвилина може коштувати життя тій, що залишилася одна в обіймах трясовини на дикій лісовій галявині (Донч., II, 1956, 55); Все б наче й нічого, якби не дощ. Карою він став Кіндрату Дорофійовичу за не один прогаяний день ранньою осінню (Логв., Літа.., 1960, 48); // у знач. ім. прогаяне, ного, с. Те, що марно втрачене або пропущене через забарливість. Захар Билина, не вимірявши юнацьких сил, мчить уперед, доганяючи роки, надолужуючи прогаяне (Ле, Право.., 1957, 34); Найнебезпечніше в землеробстві з чимось забаритися. Прогаяне вважай втраченим (Рад. Укр., 3.VII 1961, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прогаяний | прогаяна | прогаяне | прогаяні |
Родовий | прогаяного | прогаяної | прогаяного | прогаяних |
Давальний | прогаяному | прогаяній | прогаяному | прогаяним |
Знахідний | прогаяний, прогаяного | прогаяну | прогаяне | прогаяні, прогаяних |
Орудний | прогаяним | прогаяною | прогаяним | прогаяними |
Місцевий | на/у прогаяному, прогаянім | на/у прогаяній | на/у прогаяному, прогаянім | на/у прогаяних |