прогин
ПРОГИН, у, ч . 1. Дія за знач. прогнути, прогинати. Прогин спини; Прогин крокви .
2. Увігнуте місце. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення. Це сприяє зменшенню прогинів (Наука.., 2, 1955, 10).
^ Стріла прогину - максимальне зміщення осі стержня, зігнутого зовнішнім навантаженням у напрямі, перпендикулярному до осі.
3. Западина у земній корі, що утворилася внаслідок тектонічних рухів. Нафтові родовища Передкарпатського прогину в більшості є одночасно й родовищами природного горючого газу (Нафта.., 1957, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прогин | прогини |
Родовий | прогину | прогинів |
Давальний | прогинові, прогину | прогинам |
Знахідний | прогин | прогини |
Орудний | прогином | прогинами |
Місцевий | на/у прогині | на/у прогинах |
Кличний | прогине | прогини |