прогнивати
ПРОГНИВАТИ, ає, недок., ПРОГНИТИ, иє, док. Гнити наскрізь в одному місці або в багатьох місцях. Церква віджила своє .. Уже прогниває гонта, зяють дірками вікна (Літ. Укр., 13.VІІІ 1968, 2); - Бач, я й думав з весни підправити оселю ... Видно, солома прогнила , - сказав Яків, обдивляючись стелю (Мирний, IV, 1955, 89); Я глянув, а там [на руці] прогнило вже м'ясо до кості (Хотк., II, 1966, 356); Вивіска була стара, дикт в кількох місцях прогнив (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 350); // перен. Впадати в стан розкладу, деградації; занепадати. [Кобзар:] Поти ще є такі, як оце довелося мені бачити, я вірю, що мир ще не прогнив, серце його не зчервивіло, що народяться інші діти і вознесуть святу правду вовіки! (Мирний, V, 1955, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогниваю | прогниваємо |
2 особа | прогниваєш | прогниваєте |
3 особа | прогниває | прогнивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогниватиму | прогниватимемо |
2 особа | прогниватимеш | прогниватимете |
3 особа | прогниватиме | прогниватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прогнивав | прогнивали |
Жіночий рід | прогнивала | |
Середній рід | прогнивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прогниваймо | |
2 особа | прогнивай | прогнивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прогниваючи | |
Минулий час | прогнивавши |