продекламувати
ПРОДЕКЛАМУВАТИ, ую, уєш, перех. і без додатка. Док. до декламувати. Цілу бурю оплесків і навіть сльози викликав вірш : «Якби ви знали, паничі», якого продекламувала Настя з високим піднесенням (Вас., II, 1959, 194); Микола Васильович, захоплений почутим і підохочуваний дочкою, запропонував продекламувати щось із Некрасова (М. Ол., Леся, 1960, 160); Мамайчук, реготнувши, продекламував : - О, зміцніть мене вином, освіжіть мене яблуками : від любові знемагаю! .. (Гончар, Тронка, 1963, 115).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продекламую | продекламуємо |
2 особа | продекламуєш | продекламуєте |
3 особа | продекламує | продекламують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | продекламував | продекламували |
Жіночий рід | продекламувала | |
Середній рід | продекламувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | продекламуймо | |
2 особа | продекламуй | продекламуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | продекламувавши |